Ви є тут

Лялька-мотанка

Все більше на прилавках магазинів зустрічаємо іграшки із зазначенням Made in China  і від того все глибше хочеться зануритися до історії створення власне української іграшки. Вчені стверджують, що найдавніші прототипи іграшок існували понад 20 тисяч років тому. Зокрема  така іграшка, як лялька,була знайдена у всіх куточках нашої планети.

 

Усі вони мають свою історію та значення. Стародавньою  архаїчною лялькою в Україні була , так звана, «лялька-мотанка», або «кукла». Чому «мотанка»? Тому, що створювали її шляхом намотування  тканини та ниток, примотували квіти і трави. А сам процес виготовлення називався «крутити куклу». Лялька в якій переважали б ігрові функції з’явилася пізніше, спочатку ж вона була, скоріше, обрядовим атрибутом, родинним оберегом. Саме тому лялька-мотанка і немає обличчя.  Наші предки вважали, що через обличчя заселяється душа, а вона не завжди може бути хорошою, тому на місці личка мотали сакральний хрест. Така лялька символ гармонії горизонталі та вертикалі, духовного та земного розвитку людини. Ляльки робили, як оберіг для дітей, вагітних та годуючих, знищували (спалювали) їх, коли призначенням ляльки було відігнати хворобу. Ляльки-мотанки передавали із покоління в покоління. Ще до 20 століття в придане дівчині обов’язково давали ляльку, а передати вона її могла лише своєму первістку. А  коли жінка перебувала в очікуванні немовляти, вона виготовляла ляльку-оберіг для маляти.Таку ляльку клали до колиски і вона ставала оберегом на все подальше життя. Ляльки передавалися від матері до дитини, онуків…. Таким чином проста лялька підтримувала зв'язок із предками, з досвідом минулих поколінь.

Згодом лялька почала виконувати ігрову функцію. Її, зазвичай, виготовляли «на швидкоруч»  з підручних клаптиків тканини для заспокоєння дитини. Мотанка,  в яку загортали шматочок хліба, слугувала не лише іграшкою але й була праобразом сучасної «пустушки». А в деяких регіонах України «пустушку» і до тепер називають «куклою».

Як уже говорилося, для виготовлення мотанки використовували нитки та тканину, і в жодному разі не використовували голку. Наші ж сучасники вбачають у мотанці  більше декоративність, не надаючи якогось сакрального значення, тому часто  дозволяють собі використовувати  голку. Але все ж таки, віддаючи шану традиціям, голку використовують лише для шиття одягу ляльки і аж ніяк не для її виготовлення.

В 21 столітті лялька-мотанка переживає своє відродження.  І кожна лялька, яка виготовлена професійним  майстром  чи автором – любителем несе у собі історію цілого етносу. То ж любімо своє!